ВИКОРИСТАННЯ КОНТРАСТНОГО МАРКУВАННЯ НА КОЛІЙНИХ ПЕРЕХОДАХ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ МІСЬКИХ ВУЛИЦЬ ТА ДОРІГ

Анотація

У статті розглянуто питння застосування контрастного маркування на колійних переходах у міському просторі як елемента підвищення безпеки пішоходів і розвитку безбар’єрного середовища. Проведено аналіз міжнародних практик у країнах Європейського Союзу, Шотландії, Канаді, США, Японії та Австралії, де використання кольорових, фактурних і світловідбивних контрастів регламентовано на нормативному рівні. Встановлено, що ефективність маркування визначається поєднанням оптичних і матеріальних характеристик, які забезпечують чітку візуальну орієнтацію та комфорт пересування для всіх груп населення, зокрема людей з порушеннями зору.

Особливу увагу приділено економічним аспектам упровадження висококонтрастних рішень, оскільки міжнародні дослідження доводять, що зменшення кількості інцидентів на колійних переходах прямо корелює зі скороченням витрат на лікування травм, ремонт інфраструктури та компенсаційні виплати, а також опосередковано впливає на підвищення ефективності міської мобільності.

У роботі визначено, що в українському законодавстві питання контрастного маркування залишаються недостатньо врегульованими. Наявні документи, такі як ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» і ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні», лише частково визначають вимоги до організації переходів через колії. Відсутні чіткі норми щодо параметрів кольорового контрасту, поєднання візуальних і тактильних елементів, а також критеріїв оцінювання ефективності їх застосування.

Проведене дослідження доводить доцільність адаптації міжнародних стандартів до національних умов з урахуванням кліматичних, технологічних і соціальних чинників. Застосування таких підходів дозволить сформувати сучасну систему нормативного регулювання, спрямовану на підвищення безпеки пішоходів, покращення візуальної навігації та розвиток універсального дизайну при проєктуванні в міському середовищі.

Результати роботи можуть бути використані при оновленні національних стандартів і розробленні рекомендацій щодо облаштування колійних переходів у межах проєктів із розвитку безбар’єрного міського простору, а також при формуванні економічно обґрунтованих рішень у сфері транспортної інфраструктури.