АЕРАЦІЙНИЙ РЕЖИМ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЇЇ ОСОБЛИВОСТЕЙ

Анотація

В статті досліджуються проблеми пов’язані з аерацією міських територій. Розкривається взаємозв’язок аераційного режиму з об’єктами міського середовища. Досліджено вплив особливостей забудови та благоустрою на аераційний режим території. Врахування аераційного режиму в житловій забудові необхідно для регулювання температурно-вологісного режиму, загазованості та запиленості повітря, обґрунтування щільності житлового фонду, ефективності використання території міста і т.п. Проте, теоретичних знань, що розкривають вплив об’ємно-просторових рішень розвитку та реконструкціх житлової забудови на аераційний режим території не має. Стрімкий ріст чисельності населення міст ставить перед архітекторами, проектувальниками та будівельниками ряд задач зі збільшення площі забудови. Підвищення ефективності використання міського середовища провокує розвиток висотних будівель і комплексів та збільшення щільності забудови. У зв’язку з цим, при оцінці проектних рішень проектів планування території та проектів будівництва забудови мікрорайонів і кварталів, поміж питань, пов’язаних з інсоляцією, необхідно враховувати розподілення, швидкість, напрямок вітрових потоків та території забудови, що, в свою чергу, напряму пов’язано з пішохідною біокліматичною комфортністю і проблемою утворення зон з пониженими швидкостями вітру, що містять в повітрі підвищену концентрацію шкідливих речовин у вигляді газів та хімічно активного пилу. Для визначення взаємозв’язку аераційного режиму з об’єктами міського середовища, фізико-технічними факторами, що формують клімат на всіх рівнях, необхідно дослідити схему їх взаємодії як основу якості життєвого простору людини. Межами аераційного режиму при розвитку міського житла визначається мікроклімат урбанізованих міських територій з житловою забудовою, що склалася.