АНАЛІЗ ХІМІЧНИХ ЗАГРОЗ ЕКОЛОГІЧНІЙ БЕЗПЕКЦІ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ключові слова: пестициди, рекультивація, відновлення ґрунтів, екологічні ризики, екологічні загрози, Вінницька область

Анотація

В роботі наведено основні загрози екологічній безпеці м. Вінниця і Вінницької області у сфері використання та зберігання пестицидних препаратів і хімічних відходів. Проведено аналіз загроз екологічній безпеці від пестицидів, які складаються з забруднених пестицидами ґрунтів, складів та місць зберігання пестицидів та забруднених підземних вод. Наведено дані департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА, проаналізовано наскільки ефективно було проведено очищення території Вінницької області від некондиційних ХЗЗР та які складові цієї проблеми ще залишаються актуальними та небезпечними. Встановлено, що чотири райони можна вважати очищеними від залишків непридатних пестицидів, зокрема, Вінницький, Липовецький, Немирівський та Хмільницький, а у Теплицькому та Тиврівському та Шаргородському районах ситуації з непридатними пестицидами є критичною. Останніми роками процес вивезення пестицидів за кордон було зупинено через значні витрати, проте роботи з інвентаризації і перезатарювання постійно відбуваються. Під час інвентаризації пестицидів виявляються нові місця зберігання некондиційних пестицидів.

Окрім пестицидів на території області є промислові  відходи, які теж створюють хімічні загрози екологічній безпеці. До таких можна відносити відходи 45-го експериментального заводу, колишніх ВО «Хімпром», заводу «Ореол», заводу «Термінал» та ін.

Наведено хімічну класифікацію пестицидів та встановлено за даними статистики, що найбільш викорситовуваними в Україні є хлорвмісні та фосфорвмісні пестициди. Серед найбільш хімізованих областей лідерами є Вінницька, Хмельницька та Кіровоградська області у 2018 році.

Наведено способи попадання та проникнення пестицидів у ґрунти та проаналізовано основні методи їх  відновлення і рекультивації. Серед найбільш оптимальних методів відновлення є зняття з термічною обробкою та біологічна рекультивація з фітомеліорацією. Запропоновано використовувати штами мікроорганізмів та рослини, що здатні знижувати токсичність пестицидів.

Біографія автора

Роман Васильович Петрук, Вінницький національний технічний університет

канд. техн. наук, доцент кафедри екології та екологічної безпеки

Посилання

Struthers J. K., Jayachandran K., Moorman T. B. Biodegradatoin of atrazine of Agrobacterium radiobacter Jl4a and use of this strain in bioremediation of contaminated soil // Appl. And Environ. Microbiol. 1998. V. 64. № 9. R. 3368-3375.

Ponneelan K. T. P. B., Subramanian C., Suchitra R., Ganech K. G. Studies on the pesticide (Lindane) utilizing in the paddy field // J. Ecotocxicol and Environ Monit. 2006. № 3. V. 16. P. 211-214.

Masaphy S., Fahima T., Levanon D., Henis Y., Mihgelgrin U. Paration degradation by Xanthomonas sp. And its crude enzyme extract in clay suspensions // J. Environ Qual. 1996. V. 26. № 6. R. 1248-1255.

Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.ukrstat.gov.ua.

Petruk R.V. Ekolohichna bezpeka skladiv i skhovyshch otrutokhimikativ i vidnovlennia zemel navkolo nykh /Petruk R.V., Petruk V.H., A.P. Bereziuk/ Visnyk KrNUimeni Mykhaila Ostrohradskoho. Vypusk 3/2013 (80). – S.197-202.

Опубліковано
2020-04-30
Розділ
МІСЬКЕ БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА