ЦИРКУЛЯРНА ЕКОНОМІКА: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ В БУДІВЕЛЬНІ ГАЛУЗІ

Анотація

Стаття присвячена актуальні темі переходу від лінійної до циркулярної економіки на прикладі будівельної галузі, яка являється одним з найбільших джерел утворення відходів та базою для використання відходів металургійного, будівельного виробництва та відходів роботи ТЕС.
Вичерпність сировинних і енергетичних ресурсів, зростання забруднення довкілля зумовлює необхідність подовження терміну служби будівельних матеріалів за рахунок їх переробки, або їх використання в інших технологічних процесах. Циркулярна економіка ототожнюється з концепцією «кругової» економіки або з виробництвом з замкнутим циклом, безвідходним виробництвом.
Показано, що Національний план управління відходами до 2030 року, прийнятий постановою КМУ 20 лютого 2019 року, залишається своєрідною «дорожньою картою», але реалізації заходів Національної стратегії управління відходами відстає від запланованих заходів. Встановлено, що практично 90% відходів виробництва повторно не використовуються і направляються у відвали. Найбільші резерви не використаних побічних продуктів виробництва приходиться на металургійну галузь та відходи виробництва енергії на ТЕС.
Для ефективності функціонування циркулярної економіки питома вага екологічних податків у ВВП європейських країнах коливається в межах 1,5-4%, тоді як в Україні - на рівні 0,1%. Із загальної суми штрафів за екологічне забруднення сплачується менше 5%, що свідчить про необхідність реформування вдосконалення системи оподаткування шкідливих викидів.