Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві

ВИКОРИСТАННЯ КОНТРАСТНОГО МАРКУВАННЯ НА КОЛІЙНИХ ПЕРЕХОДАХ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ МІСЬКИХ ВУЛИЦЬ ТА ДОРІГ

2026-02-02T13:30:49+02:00

У статті розглянуто питння застосування контрастного маркування на колійних переходах у міському просторі як елемента підвищення безпеки пішоходів і розвитку безбар’єрного середовища. Проведено аналіз міжнародних практик у країнах Європейського Союзу, Шотландії, Канаді, США, Японії та Австралії, де використання кольорових, фактурних і світловідбивних контрастів регламентовано на нормативному рівні. Встановлено, що ефективність маркування визначається поєднанням оптичних і матеріальних характеристик, які забезпечують чітку візуальну орієнтацію та комфорт пересування для всіх груп населення, зокрема людей з порушеннями зору.

Особливу увагу приділено економічним аспектам упровадження висококонтрастних рішень, оскільки міжнародні дослідження доводять, що зменшення кількості інцидентів на колійних переходах прямо корелює зі скороченням витрат на лікування травм, ремонт інфраструктури та компенсаційні виплати, а також опосередковано впливає на підвищення ефективності міської мобільності.

У роботі визначено, що в українському законодавстві питання контрастного маркування залишаються недостатньо врегульованими. Наявні документи, такі як ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» і ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні», лише частково визначають вимоги до організації переходів через колії. Відсутні чіткі норми щодо параметрів кольорового контрасту, поєднання візуальних і тактильних елементів, а також критеріїв оцінювання ефективності їх застосування.

Проведене дослідження доводить доцільність адаптації міжнародних стандартів до національних умов з урахуванням кліматичних, технологічних і соціальних чинників. Застосування таких підходів дозволить сформувати сучасну систему нормативного регулювання, спрямовану на підвищення безпеки пішоходів, покращення візуальної навігації та розвиток універсального дизайну при проєктуванні в міському середовищі.

Результати роботи можуть бути використані при оновленні національних стандартів і розробленні рекомендацій щодо облаштування колійних переходів у межах проєктів із розвитку безбар’єрного міського простору, а також при формуванні економічно обґрунтованих рішень у сфері транспортної інфраструктури.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ГУМОВОЇ КРИХТИ В ДОРОЖНЬОМУ БУДІВНИЦТВІ

2026-02-02T13:44:38+02:00

Робота присвячена комплексному техніко-економічному обґрунтуванню використання гумової крихти в дорожньому будівництві як одного з інноваційних напрямів підвищення довговічності та якості автомобільних доріг. У роботі розглянуто сучасні підходи до застосування вторинної гумової сировини, отриманої шляхом перероблення зношених автомобільних шин, що на сьогодні є важливою складовою європейської та світової практики сталого розвитку. На основі узагальнення технічних характеристик модифікованих асфальтобетонних сумішей проаналізовано вплив гумової крихти на фізико-механічні властивості дорожнього покриття, зокрема на підвищення еластичності, опір утворенню тріщин, стійкість до колійності та покращення зчеплення коліс із поверхнею дороги. Окрему увагу приділено зниженню шуму транспортних потоків та підвищенню комфортності руху в умовах міського середовища.

У статті також висвітлено екологічні переваги технології, пов’язані з утилізацією відпрацьованих шин, зменшенням навантаження на полігони твердих побутових відходів та розвитком ринку вторинної переробки. З огляду на необхідність мінімізації негативного впливу на довкілля, застосування гумової крихти розглядається як ефективний інструмент екологічної модернізації дорожньої галузі.

Економічний аналіз включає порівняння традиційних та модифікованих технологій за критеріями вартості будівництва, тривалості експлуатації та потреби у ремонтах. Показано, що, незважаючи на деяке підвищення початкових витрат, дорожні покриття з гумовою крихтою забезпечують значну економію протягом життєвого циклу дороги завдяки збільшенню терміну служби та зниженню частоти ремонтних робіт. Представлено оцінку економічної ефективності із застосуванням таких показників, як чиста теперішня вартість, індекс рентабельності та період окупності.

Зроблено висновок, що використання гумової крихти є перспективним напрямом розвитку дорожнього будівництва в Україні, який поєднує технологічні, економічні та екологічні переваги.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ РІШЕННЯ РЕЦИКЛІНГУ БУДІВЕЛЬНИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ПОТРЕБ ДОРОЖНЬОГО БУДІВНИЦТВА

2026-02-03T13:34:44+02:00

Представлено аналітичні дослідження наслідків руйнування будівель і споруд спричинених військовою агресію росіїі. Розглянуто проблеми з реалізації організаційно-технологічних рішень для звільнення територій від залишків зруйнованих будівель, сортування накопичених залишків конструкцій і матеріалів, подрібнення будівельного лому і отримання заповнювачів для виготовлення будівельних сумішей і розчинів. Відмічено, що використання технологій з переробки будівельних відходів залізобетону, бетону, керамзитобетону, цегляної кладки, газобетонів і пінобетонів дозволить отримати заповнювачі для будівельних сумішей, які можуть використовуватись безпосередньо для потреб будівництва. Проведено вивчення технологічних проектів для можливого використання отриманих продуктів рециклінгу у складі цементобетонів для дорожнього будівництва.

Проведено аналіз сучасних тенденцій дорожнього будівництва і відмічено перспективи поширення використання в будівельній практиці бетонів виготовлених на основі мінеральних в’яжучих. Технологічні рішення з використання цементобетонів, як альтернатива традиційним м’яким покриттям, набувають все більшої популярності завдяки їхнім задовільним фізико-механічним характеристиками, стійкості до температурних коливань і довговічності експлуатації в умовах інтенсивних транспортних навантажень.

Викладено результати досліджень прогнозованих обсягів будівельних відходів, які утворились внаслідок руйнування житлових будівель, які зведені за типовими проектними рішенням за часів масової забудови. Наведено розподіл вторинних ресурсів за матеріалами виготовлення і розраховані їх об’єми для кожного типу проектної серії будівлі. Відмічено, що відвальні залишки будівельного лому після реалізації технологій рециклінгу можуть повторно використовуватись на вивільнених від зруйнованих об’єктів територіях для виготовлення будівельних виробів і як компоненти цементобетонів для будівництва доріг.

Запропоновано рецептурно-технологічні параметри виготовлення будівельних сумішей з використанням дрібного і крупного заповнювачів отриманих за технологіями рециклінгу лому бетонів і залізобетонів. Встановлено наявність на поверхні частинок заповнювачів залишків непрогідратованих мінеральних в’яжучих, які можуть бути додатковими інтенсифікаторами структуроутворення композиційного матеріалу і також забезпечать підвищення фізико-механічних характеристик виготовлених виробів і конструкцій. Проведені дослідження фізико-механічних властивостей зразків цементобетонів з використанням заповнювачів отриманих з продуктів рециклінгу будівельного лому. Запропоновано перспективні напрямки використання отриманих ефективних сировинних матеріалів для будівництва конструктивних шарів дорожніх покриттів.

СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ КОНТАКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГРУНТОВИХ ОСНОВ ТА ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

2026-02-03T16:07:12+02:00

Проблема несучої здатності доріг та грунтових основ, яка до теперішнього часу продовжує залишатися актуальною у зв’язку з ростом об’ємів будівництва доріг, так і промислового та цивільного будівництва і необхідністю проектування надійних і економічних конструкцій доріг та споруд. Оцінка міцності основ, необхідність якої регламентується діючими нормативними документами, проводиться з різною ступінню достовірності на базі використання різних наближених методів, рішень задач теорії граничної рівноваги, а також пружних і пружно-пластичних задач.

В останній час спостерігається тенденція посилення ролі теоретичних досліджень у механіці грунтів. Сучасна методика проектування основ заснована на ідеї, що опір основи має перебільшувати напруження, які в них розвиваються без надмірних запасів міцності. В роботі використано методику для розрахунку контактної взаємодії жорсткого металевого аеродромного покриття з грунтовою основою, виконано порівняння з результатами експериментальних досліджень.

Методика заснована на методі граничних елементів (МГЕ) та дилатансійній моделі нелінійного деформування грунту І. П. Бойка , В. М. Ніколаєвського, (1,2), використано метод О. Іллюшина (3), який базується на використанні лінеарізованої системи розрахункових рівнянь.

Величина напружень визначалась не лише миттєвим значенням деформацій, як це має місце в суцільних середовищах, але і історією винекнення цих деформацій, що враховують нелінійні моделі пластичності. Пружно-пластичному середовищу грунту властива за формулюванням О. Іллюшина “довга” пам’ять, тобто, величина вкладу попередньої історії в даний момент. Прикладне значення математичної теорії пластичності для грунтової основи має бути вище, ніж класична теорія пружності, яка дійсна для грунтів при достатньо низьких рівнях навантажень.

Метою роботи є визначення напружено-деформованого стану дорожного покриття на всьому етапі навантаження. Числовий підхід проілюстровано розрахунками напружено-деформованого стану покриття на кожному кроці навантаження з урахуванням дилатансійних властивостей грунту та використанням пружно-пластичної моделі грунтової основи.

Порівняння результатів числового моделювання за МГЕ з даними експериментальних досліджень (9) свідчать про достатньо добру відповідність цих величин. Прогнозування напружено-деформованого стану дорожного покриття має суттєву практичну цінність.

ВПЛИВ ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ НА ЯКІСТЬ БУДІВЕЛЬНОЇ ФАНЕРИ

2026-01-30T11:20:13+02:00

Визначено вплив виробничих факторів на якість будівельної фанери. На формування якості клейового з’єднання впливають технологічні фактори, які характеризують деревину, клей і умови склеювання, а на визначення якості клейового з’єднання впливають фактори, що характеризують метод випробування. Основні технологічні фактори, що впливають на формування якості клейового з’єднання, об’єднано в п’ять груп. Серед умов підготовки деревини до склеювання, що визначають міцність клейового з’єднання є вологість деревини, шорсткість та чистота поверхні деревини. Умови нанесення клею: його витрата, спосіб нанесення і кількість поверхонь, на які наноситься клей, також впливатимуть на якість клейового з’єднання. Обов’язковою умовою отримання якісного клейового з’єднання є відповідна підготовка клейового шару до склеювання. Під час нанесення клею на шпон слід прагнути забезпечення належного перенесення клею з однієї поверхні на іншу, а для цього необхідна достатня кількість клею, який повинен мати відносно високу в’язкість, щоб не бути поглинутим деревиною. Від умов пресування залежить не тільки ефективність процесу склеювання, а й фізико-механічні властивості одержуваного матеріалу, так як під час пресування формується його щільність, що особливо важливо при склеюванні шпону. Змінюючи температуру і тиск пресування та тривалість їх впливу, можна змінити властивості фанери. Особливе місце займає група факторів, що характеризує температуру і вологість повітря виробничих приміщень. Метод випробовування міцності склеювання фанери характеризують такі фактори: форма і розміри зразків фанери для випробовування; спосіб попереднього оброблення зразків фанери для випробовування. Якість клейового з’єднання для будівельної фанери необхідно визначати за міцністю фанери на зріз.

За результатами аналізу впливу виробничих факторів на якість будівельної фанери з’ясовано, що для отримання міцного клейового з’єднання потрібно дотримуватись належних технологічних параметрів процесу виготовлення фанери, щоб утворився однорідний за товщиною і суцільний клейовий шар між листами шпону.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО БУДІВНИЦТВА З ВИКОРИСТАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ПОБУДОВИ ОБ’ЄКТІВ ВИРОБНИЧОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

2026-01-30T16:20:50+02:00

У статті представлено результати експериментального дослідження застосування екологічних матеріалів для будівництва об’єктів виробничої інфраструктури, проведеного впродовж 2022-2024 років. На основі серії стандартизованих випробувань здійснено порівняльний аналіз фізико-механічних характеристик традиційних та екологічних матеріалів (сталь/перероблена сталь, звичайний/геополімерний бетон, мінеральна вата/костра льону та конопель, керамічна плитка/бамбукові панелі). Встановлено, що екологічні матеріали досягають 85-95 % міцнісних показників традиційних аналогів при зменшенні ваги конструкцій на 30-40 %. Підтверджено зниження енергоспоживання будівель на 25-35 % та скорочення викидів CO₂ при виробництві на 40-60 %. Дослідження фізико-механічних властивостей виявило, що перероблена сталь демонструє зниження міцності на розтяг лише на 5-8 % при зменшенні ваги конструкцій на 3%, а геополімерний бетон показує зниження міцності на стиск на 10 % порівняно з бетоном. Теплоізоляційні матеріали на основі костри льону та конопель продемонстрували підвищення теплопровідності на 10% при значному зниженні щільності на 60 %. Випробування на довговічність показали зниження морозостійкості на 25 % та вогнестійкості на 20-25 %, що вимагає розробки додаткових технічних рішень. Техніко-економічний аналіз життєвого циклу продемонстрував, що незважаючи на вищу початкову вартість екологічних матеріалів на 15-20 %, їх застосування забезпечує зниження експлуатаційних витрат на 30-40 %. Найбільш суттєвим є скорочення витрат на опалення та охолодження на 35-40%. Підтверджено можливість повторної переробки 85-90 % матеріалів, що знижує витрати на утилізацію на 50-60 %. За результатами прискорених випробувань на старіння встановлено, що термін експлуатації конструкцій з екологічних матеріалів досягає 20-25 років при збереженні основних експлуатаційних характеристик. Виявлено підвищену стійкість геополімерних бетонів до агресивних середовищ – збереження до 90 % міцності після тривалого впливу хімічно активних речовин. Розроблено практичні рекомендації щодо вибору та застосування екологічних матеріалів з урахуванням специфіки експлуатації промислових об’єктів та запропоновано методику комплексної оцінки їх ефективності

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ МЕРЕЖ ЗОВНІШНЬОЇ КАНАЛІЗАЦІЇ ПРИ РЕКОНСТРУКЦІЇ

2026-02-02T12:56:41+02:00

Проведено аналіз технічного стану систем водовідведення в Україні який засвідчує, що значна частина каналізаційних колекторів перебуває у критичному або аварійному стані, що становить загрозу стабільній роботі інженерної інфраструктури та потребує негайних технічних рішень. Зношеність залізобетонних трубопроводів, їхня нестійкість до біогенної корозії та механічних впливів, а також значні обсяги інфільтрації в мережах зумовлюють підвищене навантаження на мережі водовідведення, збільшення експлуатаційних витрат і високий ризик аварій.

Результати дослідження показують, що безтраншейні методи реконструкції, зокрема технологія «труба в трубі» із застосуванням полімерних трубопроводів, є одним з найефективніших напрямків технічного переоснащення мереж водовідведення який дозволяє не лише подовжити строк служби систем, але й суттєво покращити їх гідравлічні характеристики.

Гідравлічні розрахунки підтвердили, що при однакових умовах експлуатації полімерні труби забезпечують збільшення швидкості руху стічних вод та витрати в середньому на 40-45% у порівнянні з залізобетонними аналогами однакового діаметра. Це пояснюється низьким коефіцієнтом шорсткості внутрішньої поверхні поліетилену, завдяки чому навіть при частковому зменшенні живого перерізу пропускна здатність системи не тільки зберігається, а часто й зростає.

Для напірних каналізаційних мереж додатково встановлено значний потенціал енергозбереження. Зменшення втрат напору по довжині трубопроводу при використанні полімерних труб дозволяє знизити загальні енергетичні витрати каналізаційно-насосних станцій, що робить реконструкцію полімерними матеріалами економічно виправданою навіть у короткостроковій перспективі.

Загалом проведене дослідження підтверджує, що безтраншейна санація з використанням полімерних трубопроводів повинна розглядатися як пріоритетний шлях модернізації систем водовідведення.

ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ТА ВИБОРУ ВІКОННИХ КОНСТРУКЦІЙ ЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ З ВРАХУВАННЯМ БЕЗПЕКОВОЇ СИТУАЦІЇ

2026-02-02T12:22:23+02:00

Запропоновано інтегральний підхід до оцінювання й вибору віконних конструкцій для житлових будівель з урахуванням змінної безпекової ситуації. Розроблена модель поєднує класичні частинні критерії (енергоефективність, архітектурно-функціональні властивості, ринкова вартість, рівень протизламного захисту) із безпековим критерієм - стійкістю до дії вибухової хвилі. Ваги критеріїв визначаються за допомогою поетапного експертного парного порівняння, причому враховано механізм перенормування при зміні безпекового контексту. Для просторового оцінювання ризиків запропоновано кластеризацію, що враховує зонування територій (Тил / Опора / Фронтир / Рубіж / критична зона) на основі близькості до лінії бойових дій або небезпечних кордонів, наближеності до потенційних цілей ракетно-бомбових атак та щільності таких об’єктів у окрузі. Практична частина демонструє застосування моделі на прикладі п’яти альтернативних конструкцій (V1–V5), показуючи різну придатність варіантів для макрорегіонів із різним рівнем ризику. Метод призначений для підтримки інженерного вибору віконних систем у змінених умовах безпеки. Інтегральний піхід забезпечує прозорість ухвалення рішень, можливість обґрунтування вибору у проєктній документації та гнучкість до адаптації під зміну вагових пріоритетів і безпекової ситуації.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО РОБІТ З РЕКОНСТРУКЦІЇ МОСТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ BUILDING INFORMATION MODELLING

2026-02-02T13:06:03+02:00

Дослідження проведено з метою демонстрації переваг та інноваційних підходів використання технології Building Information Modeling (BIM) у процесі реконструкції Варварівського мосту через Південний Буг у Миколаєві, з акцентом на покращення ефективності, точності та координації робіт. У цьому дослідженні використовувалися методи лазерного сканування, фотограмметрії, 3D-моделювання, BIM, а також сенсорного моніторингу та Internet of Things (IoT) для створення точних цифрових моделей мосту та створення пропозиції оптимізації процесу його реконструкції. У результаті дослідження було встановлено, що використання технології BIM значно покращує процес реконструкції мостів. Застосування 3D-сканування та фотограмметрії дозволить створити точну цифрову модель мосту, що забезпечить більш детальний аналіз структурної цілісності. Оптимізація планування робіт за допомогою BIM сприятиме зниженню витрат та скороченню термінів виконання робіт. Покращена координація між учасниками проекту завдяки єдиній інформаційній моделі дозволить уникнути помилок та підвищила якість виконаних робіт. Додатково використання сенсорів та технологій IoT для моніторингу стану мосту в режимі реального часу дозволить оперативно виявляти та усувати потенційні проблеми. Автоматизація створення цифрової документації та архівування всіх даних у BIM значно спростить подальше технічне обслуговування мосту. Підтверджено, що впровадження BIM у реконструкцію мостів сприятиме підвищенню безпеки, ефективності та економічності проектів. Дослідження демонструє практичну цінність використання технології BIM у реконструкції мостів, покращуючи процес планування, координації та моніторингу, що призводить до більш безпечних, ефективних та економічних будівельних проектів

ДЕВЕЛОПМЕНТ БУДІВНИЦТВА – НОВІТНЯ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ

2026-02-01T17:04:25+02:00

Стаття присвячена відкриттю нової спеціальності в Одеської державної академії будівництва и архітектури. Це – девелопмент будівництва. Вона має на увазі підготовку фахівців для операцій з нерухомістю з метою отримання прибутку. Це операції із землею, будівництво, реконструкція, ремонт, зміни функціонального призначення будівель та споруд. На сьогоднішній день на Україні зареєстровано близько 400 девелоперських компаній. Сьогодні такими операціями найчастіше займаються або юристи, або економісти, або будівельники. Широкий спектр завдань, що стоїть перед девелоперськими компаніями, визначає перелік знань і умінь спеціаліста девелопера. Йому потрібно вирішувати питання не тільки фінансові, а ще геологічні, економічні і інколи юридичні. Тому така спеціальність має поєднувати можливості фахівців перерахованих галузей. Вона має базуватись на підготовці інженерів-будівельників. Але базова підготовка таких фахівці повинна мати знання в галузі економіки, юриспруденції, управління проектами та ін. Підготовка такого фахівця – основна задача спеціалізації при підготовці бакалавра та при профілізації магістрів.

У роботі представлені задачи нової спеціальності та її основні складові. Окрім базової підготовки за напрямом «будівництва та цивільна інженерія» - це «Supply Chain Management- Управління ланцюжками поставок», а також «Управління доданою вартістю - Value Chain Management». У роботі представлена структура навчального плану з семестрів та основні освітні траєкторії. Розкрити основні переваги здобуття спеціальності в Одеській державній академії будівництва та архітектури. А саме: наявність великої кількості викладачів-практиків; можливість реалізації отриманих знань та навичок; проходження професійної практики в девелоперських компаніях; рівень спеціаліста девелопера; академічна мобільність. Тому така спеціальність є актуальною і затребуваною на Україні.

200 РОКІВ АЛЮМІНІЮ: ВІД ВІДКРИТТЯ ДО ІНОВАЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНСТРУКЦІЙ У БУДІВНИЦТВІ ТА ІНЖЕНЕРІЇ

2026-02-04T10:36:33+02:00

У статті, присвяченій 200-річчю відкриття алюмінію, розглянуто формування інженерної ролі цього металу – від лабораторного феномену до стратегічного конструкційного матеріалу, що визначає інноваційні підходи в сучасному машинобудуванні, авіаційній промисловості та будівництві. У контексті цієї теми розглянуто сучасні технології виготовлення складних деталей з алюмінієвих сплавів, які мають критичне значення для точного виробництва та конструкційних систем нового покоління.

Автори акцентують увагу на ключових перевагах алюмінію як конструкційного матеріалу – малій густині, високій корозійній стійкості, добрій оброблюваності, а також здатності до вторинної переробки без втрати властивостей. Особливу увагу приділено технологіям лиття під тиском, фрикційному зварюванню, лазерному напиленню та адитивному виробництву з алюмінієвих порошків, які дозволяють створювати великогабаритні тонкостінні компоненти з високою точністю та мінімальними втратами матеріалу.

У роботі наведено приклади застосування алюмінієвих сплавів у виготовленні корпусних елементів електромобілів, дронів, а також для будівельних конструкцій нового покоління. Підкреслено важливість цифрового моделювання та автоматизованого проектування, що дозволяє оптимізувати геометрію деталей, зменшити масу конструкцій і підвищити їхню енергоефективність. Розглянуто вплив легуючих елементів (Mg, Si, Cu, Li) на структуру та механічні властивості сплавів, а також методи модифікації евтектичної структури Al – Si для покращення рідкотекучості та зниження дефектності лиття.

Стаття містить порівняльний аналіз традиційних і новітніх методів обробки алюмінієвих сплавів, включаючи гігакастинг – ресурсоефективний процес лиття великих деталей на гігантських пресах. Автори роблять висновок, що інтеграція інноваційних технологій у виробничі процеси дозволяє суттєво підвищити конкурентоспроможність алюмінієвих компонентів, зменшити енергоспоживання та сприяти розвитку циркулярної економіки. Для будівельної галузі алюміній став не лише засобом реалізації інженерних рішень, а й інструментом архітектурної виразності, енергоефективності та екологічної безпечності, що роблять його перспективним матеріалом майбутнього.

ДЕФОРМАЦІЇ МАЛОПОВЕРХОВИХ КАМ'ЯНИХ БУДІВЕЛЬ, СПРИЧИНЕНІ НЕРІВНОМІРНИМИ ОСІДАННЯМИ ҐРУНТІВ ОСНОВ ФУНДАМЕНТІВ

2026-01-31T17:16:38+02:00

У статті викладено результати дослідження причин прогресуючих нерівномірних деформацій будівель на реальних прикладах за умов зволоження водою ґрунтів основи.

Встановлено, що просідання ґрунтів основи в зоні під підошвою фундаментів призвело до появи деформацій у вигляді тріщини у цегляних стінах будівлі шириною розкриття до 24 мм.

Аналіз отриманих даних дозволив встановити, що причиною нерівномірних деформацій є погіршення деформаційних параметрів просідання лесових ґрунтів основ внаслідок затоплення витоками від аварійних ушкоджень водопровідних систем.

Лабораторним дослідженням лесових ґрунтів основи було встановлено суттєву зміну в їх фізико-механічних та просідаючих властивостях. Вологість ґрунтів основи збільшилася з 14,3% до 26,1%, що становить 82%.

Результати лабораторних досліджень показали, що за період експлуатації будівлі в несучому шарі відбулися наступні кількісні зміни: модуль деформації лесових основ зменшився на 100%; зі збільшенням вологості лесового ґрунту основи усереднене значення кута внутрішнього тертя зменшилося на 20%, а питоме зчеплення зменшилося на 114%, коефіцієнт пористості зменшився майже на 38%.

Аналіз параметрів просідання лесових суглинків основи в межах будівлі поза межами зволоження та у зоні зволоження показує, що зменшення кількісних значень відносного просідання коливається від 165% при малих навантаженнях до 66% при навантаженні в 0,3 МПа.

У період експлуатації будівлі відбулося ущільнення несучого шару лесового ґрунту. При цьому значення початкового тиску просідання в порівнянні з проєктним значенням збільшилося. Зростання кількісного значення початкового тиску просідання досягає до 55%.

Лабораторні дослідження зразків лесового ґрунту при зволоженні водою різної температури показали збільшення параметрів відносного просідання при підвищенні температури води. При цьому збільшення значення відносного просідання досягає майже 25%. Лабораторним дослідженням підтверджено припущення про вплив температури води зволоження на прискорення перебігу процесу просідання ґрунту основи і, як наслідок, деформації будівлі у вигляді тріщини на його стінах.

ВПЛИВ ЗОЛИ ВИНЕСЕННЯ НА ВЛАСТИВОСТІ ГРУНТОЦЕМЕНТУ

2026-01-31T17:38:30+02:00

У даній роботі описані результати дослідження впливу побічних продуктів промислового виробництва в якості мінеральної добавки до грунтоцементної суміші, а саме золи винесення. Досліджено ступінь впливу мінеральної добавки на водопоглинання та коефіцієнт розм'якшення грунтоцементу, оскільки ці показники безпосередньо впливають на надійність, довговічність та експлуатаційні характеристики основ будівель та споруд, особливо тих, що експлуатуються в умовах підвищеної вологості чи в умовах перепадів температур.

Використання золи винесення в якості мінеральної добавки є перспективним напрямком, адже зола винесення добре зарекомендувала себе при додаванні її до бетонних сумішей. Беручи до уваги те, що однією із найдорожчих складових грунтоцементної суміші є в'яжуча речовина, то часткова її заміна на доступні промислові відходи буде забезпечувати позитивний вплив на економічну та екологічну ефективність грунтоцементу. Тому в даній роботі виконано дослідження властивостей грунтоцементу із різним ступенем заміщення в'яжучої речовини на золу винесення.

На основі отриманих результатів встановлено, що зола винесення в якості мінеральної добавки при певному відсотковому співвідношені має позитивний вплив на характеристики грунтоцементу як матеріалу, а саме на зниження водопоглинання в порівняні з контрольним зразком у якому не використовувалась зола винесення, а також збільшення коефіцієнту розм’якшення. Отримані результати наочно демонструють, що використання золи винесення в якості мінеральної добавки у складі грунтоцементної суміші є ефективним інженерним рішенням, яке не лише дозволить знизити собівартість грунтоцементу, а також надасть змогу утилізувати відходи промисловості та покращити характеристики самого матеріалу.

РІЗНИЦЯ В РОБОТІ БУРОВИХ І ЗАБИВНИХ ПАЛЬ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ФІЗИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

2026-02-01T13:00:23+02:00

Проведено випробування статичним навантаженням маломасштабних моделей забивних та бурових паль зі зміною довжини в умовах однорідного ґрунту. Виконаний розрахунок несучої здатності паль за методикою, що рекомендована чинними нормами України [1].

Встановлено, що реальна несуча здатність бурових та забивних паль відрізняється від розрахованої за методами, що рекомендовані чинними нормативними документами [1].

Метою даної роботи є порівняння роботи забивних та бурових паль під навантаженням на маломосштабному фізичному моделюванні.

На основі результатів мало масштабного фізичного моделювання встановлено різницю у роботі бурових та забивних паль, а також підтверджено неточність аналітичних розрахунків несучої здатності паль та вказує на складні процеси взаємодії палі з ґрунтом.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЦНОСТІ ДЕРЕВ’ЯНИХ КЛЕЄНИХ БАЛОК З ВАДАМИ ДЕРЕВИНИ

2026-01-31T13:39:00+02:00

У статті досліджено вплив природних вад деревини та недосконалостей шипових з’єднань на показники міцності й модуль пружності клеєних дерев’яних конструкційних балок (КДКБ) класу міцності С24 (KVH). Актуальність теми зумовлена широким застосуванням таких балок у сучасному будівництві, як екологічно безпечних, енергоефективних і довговічних несучих конструкцій. Мета роботи полягала у визначенні фактичних міцнісних характеристик балок KVH, виготовлених із ялинової деревини на виробничих потужностях ТОВ «Мілвуд», оцінці ефективності діючого технологічного процесу, а також у розробленні практичних рекомендацій щодо його вдосконалення.

Результати експериментальних випробувань десяти зразків КДКБ на згинання та визначення модуля пружності показали, що, попри загалом високі середні значення міцності, спостерігається значна варіабельність отриманих результатів. Коефіцієнт варіації модуля пружності перевищив 10%, а показник варіації міцності при згині сягнув близько 12%.

Встановлено, що найбільш критичними вадами, які призводять до передчасного руйнування балок, є наявність сучків (особливо у розтягнутій зоні), вихід серцевини на поверхню пиломатеріалу, а також недостатня якість проклеювання у місцях шипових з’єднань. Саме ці фактори часто зумовлюють розшарування або відрив по клейовому шву, що значно знижує несучу здатність конструкції. У більшості випадків початок руйнування КДКБ спостерігався саме в ділянках із концентрацією дефектів або порушенням технологічних параметрів склеювання.

Отримані результати підтверджують необхідність посилення системи контролю якості деревини та технологічних процесів виробництва. Зокрема, рекомендовано вдосконалити процедури візуального сортування пиломатеріалів, оптимізувати поперечний розкрій для зменшення кількості сучків у критичних зонах, а також удосконалити технологію нанесення клею та утворення клейових з’єднань елементів. Реалізація зазначених заходів сприятиме підвищенню однорідності механічних властивостей деревини, надійності та довговічності клеєних дерев’яних конструкцій.

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ В МЕЖАХ ПОКРИТТЯ БУДІВЛІ НЕЖИТЛОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

2026-01-31T16:52:09+02:00

Наведено методику досліджень технічного стану будівельних конструкцій, які отримали пошкодження внаслідок силових і температурних (кліматичних) впливів внаслідок перепаду температур довкілля.

Будівля нежитлового призначення являє собою окремо розташовану чотириповерхову споруду прямокутної форми в плані. Будівлю було запроєктовано, як виробничий корпус машинобудівного заводу.

У конструктивному відношенні будівля являє собою рамну систему зі збірних залізобетонних конструкцій за серією ИИ-20.

Метою роботи було обстеження несучих будівельних конструкцій стін і покрівлі будівлі, в яких під час експлуатації виникли тріщини в місцях примикання сталевих конструкцій до цегляних стін і в цегляних стінах в рівні покриття, а також визначено їхній технічний стан.

Для вирішення поставленої задачі було проведено комплекс робіт, який включав аналіз наявної проєктної, виконавчої та експлуатаційної документації,попередній огляд об’єкта обстеження, візуальне обстеження будівельних конструкцій будівлі, інструментальне обстеження будівельних конструкцій (вимірювання геометричних параметрів будівлі та конструктивних елементів),аналіз результатів візуального й інструментального обстеження вище визначених будівельних конструкцій, виконання перевірочних розрахунків, підготування висновку про технічний стан будівельних конструкцій покриття будівлі та можливість подальшої експлуатації, а також було розроблено технічну документацію на посилення конструкцій.

Розрахунки конструкцій покриття виконані за допомогою сучасного обчислювального комплексу ЛІРА, в тому числі на рівномірне нагрівання металу на температуру 40 ^оС. За результатами розрахунків зроблено висновки і розроблено проєкт посилення конструкцій і рекомендації щодо подальшої експлуатації.

ТИПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОБ’ЄКТІВ ТА ЗОН МАСОВОЇ РУЙНАЦІЇ НА УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

2026-02-02T13:24:02+02:00

В зоні масштабних бойових дій зазнають змін форма та функціональне наповнення міського середовища урбанізованих територій. Формуються нові передумови оновлення територіально-просторової організації системи поселень. Масштаб розчистки вже корелює з масштабами відновлювального будівництва. Формування урбанізованих територій визначається комплексом географічних, економічних, політичних чинників. Для сходу України відбулися революційні за наслідками містобудівні зміни. На даному етапі постають завдання містобудівного аналізу концептів та напрямків відновлення регіональної структури. Виконано типологічний аналіз об’єктів та зон масової руйнації на урбанізованих територіях, з метою визначення принципів та методів поводження з відходами від руйнувань на етапі відновлення територій. Досліджено етапи виникнення міст та агломераційних утворень Луганської області, що мали визначний вплив на формування типологічно однорідних ділянок міської забудови. Проведено типологічний аналіз міст Сіверськодонецьк, Лисичанськ та Рубіжне що утворюють агломерацію, яка зазнала масштабних руйнувань під час бойових дій. Агломерація утворює еталонний об’єкт дослідження, що поєднує найстаріше та наймолодше міста Луганської області. Визначено, що архітектурно-планувальні одиниці можна класифікувати по конструктивним ознакам та по планувальним рішенням. Виділено групи будівель та планувальних ділянок характерної типології. Запропоновано рекомендації щодо можливості реконструкції міської забудови, що враховує можливості зміни функції та форми міського середовища. Типологічний аналіз може використовуватись в рамках експертного методу розробки проектних рішень відбудови зруйнованих міст.

АНАЛІЗ ВПЛИВУ ХАРАКТЕРУ ТА МАСШТАБУ ВІЙСЬКОВИХ РУЙНУВАНЬ НА СТАН ГОЛОВНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗОН МІСТ СХОДУ УКРАЇНИ

2026-01-30T11:25:23+02:00

Тривалі бойові дії на території Донецької та Луганської областей призвели до масштабного знищення житлової, промислової та соціальної інфраструктури. Аналіз характеру та глибини руйнувань дозволяє виявити структурні диспропорції, які виникли в планувальній організації територій. Дослідження вказують, що на сході України формується масштабна «сіра зона» — територія глибокої соціально-економічної та просторової кризи, протяжністю до 100 км завширшки. Такий розмір співставний із шириною зон міжрайонного тяжіння регіонального (обласного) рівня, що становить приблизно 50–70 км. Завдання, сценарії та тренди відновлення зруйнованих міст визначатимуть доступні ресурси, наявні обмеження та оновлене функціональне зонування територій. Визначено, що одним із суттєвих загальних трендів стане неминуче скорочення містобудівної бази. Зменшення чисельності населення, залежно від сценарію відновлення та соціально-економічних передумов, прогнозується в межах 30–50%, що кардинально змінює як структуру попиту, так і логіку майбутнього розвитку міст. Важливим ресурсом розвитку післявоєнних міст стануть промислові майданчики підприємств, які не підлягають відновленню через повну руйнацію або втрату економічної доцільності. Означені території можуть бути використані під нові функції, зокрема: розміщення виробничих баз будівельної індустрії, створення зон розміщення сонячних електростанцій, формування крупних транспортно-логістичних вузлів.

Обгрунтовано, що економічна доцільність зміни функціонального призначення ділянок масштабного руйнування зумовлюється їх фактично нульовою ринковою вартістю на момент відбудови, а також необхідністю попереднього очищення територій від руйнувань та забруднень. Саме це відкриває можливість для перепланування великих промислових зон відповідно до сучасних потреб міста, враховуючи стратегії сталого розвитку, енергетичної автономності та формування нової економічної бази регіону.

Розглянуто модель формування плану функціонального використання територій, яка повинна ґрунтуватися на принципах реконструктивного розвитку, пріоритизації безпеки, раціонального використання ресурсів та адаптивності до нових соціально-економічних умов.

В умовах скорочення містобудівного потенціалу — промислового, демографічного, економічного — можливими є сценарії повного або часткового відновлення міста. Вони передбачають як повернення довоєнної чисельності населення, так і формування нового, зменшеного масштабу міського середовища. Запропоновано використовувати сценарне планування, що дозволяє оцінити різні траєкторії розвитку залежно від рівня руйнувань, ресурсів та потреб громади. Визначено, що пріоритетом має стати інженерна та транспортна інфраструктура, яка забезпечує основу для будь-якого подальшого розвитку. Завдання оновлення функціональних зон — це ключова, стратегічна передумова комплексної післявоєнної відбудови міст Сходу України, без якої інші заходи відновлення будуть малоефективними. Хибна модель відновлення міст Сходу України може призвести до системних криз — від екологічних і техногенних до економічних і соціальних. Найбільшими загрозами небезпеки становлять відтворення застарілих планувальних структур, ігнорування демографічних змін, неправильне зонування, недооцінка екологічних ризиків, відсутність стратегічного бачення майбутнього.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПЕРЕРОБКИ БУДІВЕЛЬНИХ ЗАВАЛІВ У КОНТЕКСТІ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

2026-02-02T12:20:45+02:00

Метою роботи було проведення розгляду принципів циркулярності й сталого розвитку у будівельній сфері в умовах післявоєнного відновлення. Збір загальної інформації щодо класифікації будівельних завалів проводився шляхом аналізу аналітичних звітів, законів та нормативно-планових документів. Для вивчення наявних підходів до формування комплексної оцінки ефективності технологій переробки завалів застосовувався метод узагальнення та систематизації. Обробка статистичних даних про обсяги руйнувань виконувалася за допомогою статистичного аналізу та аналізу даних. Техніко-технологічний аналіз використовувався для оцінювання технічної реалізованості процесів сортування, подрібнення та подальшої переробки будівельних матеріалів. Виявлено, що станом на 01.05.2024 у місті Харкові загалом зруйновано 4073 об’єкти багатоквартирної забудови в адміністративних районах. У Салтівському адміністративному районі, розташованому в східній частині міста Харкова, зруйновано 865 одиниць житлової забудови, тоді як у Київському районі на північному сході міста – 823. У роботі були проаналізовані руйнування в Харківській області, соціально-інфраструктурні навантаження у Львівській та специфічні екологічні й транзитні умови Закарпатської областей. Сукупний показник прямих економічних збитків, завданих Україні з початку повномасштабного вторгнення, склав понад 155 мільярдів доларів. Внаслідок масових руйнувань утворилися значні обсяги будівельних відходів, які становлять серйозну екологічну загрозу та потребують невідкладного вирішення. Аналіз інформації з відкритих джерел та засобів масової інформації продемонстрував, що застосування комплексного підходу до управління будівельними завалами на основі принципів циркулярної економіки дозволяло не лише мінімізувати екологічні наслідки масового руйнування інфраструктури, а й сприяло ефективному використанню вторинних ресурсів у процесі відновлення постраждалих територій. Практичне значення дослідження полягало у можливості застосування отриманих результатів для розробки ефективних стратегій управління будівельними відходами в умовах післявоєнного відновлення, зокрема шляхом впровадження систем сортування, переробки та повторного використання вторинних матеріалів на національному та регіональному рівнях.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ В ПРОЄКТУВАННІ ПІДЗЕМНИХ ПРОСТОРІВ БІЗНЕС-ЦЕНТРІВ

2026-02-02T12:41:50+02:00

Розглядаються об'ємно-планувальні рішення підземних просторів бізнес-центрів, що поєднують функції укриття та паркінгу. Це сприяє ефективному використанню обмежених міських територій, що є актуальним для сучасного урбаністичного розвитку. Такі багатофункціональні комплекси не лише вирішують проблему нестачі паркомісць, а й інтегруються в інфраструктуру міста, створюючи можливості для економічного та соціального життя.

Інтеграція укриттів і паркінгів є логічним кроком, що оптимізує використання земельних ресурсів та забезпечує цивільний захист населення, підкреслюючи подвійну цінність об'єктів. Проєктування цих просторів вимагає розуміння будівельних норм, вимог безпеки та ергономіки для максимальної функціональності та комфорту. Ефективне використання підземних площ також зменшує навантаження на наземні території, звільняючи їх для зелених зон та сталого розвитку міст. Ці простори виконують не лише роль паркінгу, а й можуть вміщувати комерційні, адміністративні та технічні зони, що відповідають вимогам міського середовища.

Проєктування підземних просторів базується на принципах гнучкості та адаптивності. Їх функція може змінюватися без значних капіталовкладень. Наприклад, частина паркінгу може тимчасово переобладнатися для виставок чи заходів. Ця гнучкість цінна для бізнес-центрів, що прагнуть максимізувати використання активів.

Поєднання функціональності та інженерних рішень визначає, що тенденції в проєктуванні підземних просторів спрямовані на створення багатофункціональних та гнучких середовищ. Вони адаптуються під різні цілі: паркування, торгові площі, спортзали, дата-центри. Це відображає глобальний тренд на мультифункціональність міського простору та сталий розвиток. Розробка таких проєктів вимагає залучення висококваліфікованих фахівців. Впровадження нових технологій є невід'ємною частиною процесу. У підсумку, ці підземні комплекси стають ключовим елементом сучасної інфраструктури, сприяючи розвитку економіки, якості життя та стійкості міст.

ПЛАНУВАННЯ БАГАТОФАКТОРНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ ВПЛИВУ ВОЛОГОВМІСТУ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ НА ЙОГО ТЕПЛОПРОВІДНІСТЬ

2026-02-02T13:04:59+02:00

Аналіз вітчизняних та зарубіжних досліджень свідчить, що підвищення енергоефективності теплоізоляційної оболонки будівель є суттєвим шляхом з реалізації програми декарбонізації. Для зменшення тепловтрат через зовнішні огороджувальні конструкції використовують будівельні матеріали з певними теплофізичними, екологічними та економічними характеристиками. Теплопровідність теплоізоляційних матеріалів змінюється під впливом антропогенних та природно-кліматичних чинників протягом життєвого циклу будівель. Суттєвим негативним чинником теплоізоляційних матеріалів є їх гігроскопічність, яка є причиною збільшення вологовмісту. В результаті цього збільшується щільність теплоізоляційного матеріалу та відповідно зменшується термічний опір огороджувальних конструкцій. Відсутність системних досліджень впливу вологовмісту теплоізоляційних матеріалів на його теплопровідність зумовило до пошуку впливу визначальних чинників на цільову функцію, а саме термічний опір огороджувальних конструкцій.

Для розроблення методики проведення натурного експериментального дослідження впливу вологовмісту теплоізоляційного матеріалу на його теплопровідність доцільно використовувати результати планування багатофакторного експерименту. Виконано математичне планування експерименту з метою виявлення визначальних чинників, що характеризують фізичні властивості теплоізоляційного матеріалу на цільову функцію. Побудовані поверхні відгуку цільової функції термічного опору та їх довірчі перерізи залежно від вологовмісту. Отримано регресію моделі для функцій відгуку параметрів, що характеризують теплофізичні властивості теплоізоляційного матеріалу. Виявлено пріоритетність впливу параметрів теплоізоляційних матеріалів на їх термічний опір. Встановлено, що вологовміст суттєво впливає на теплопровідність теплоізоляційного матеріалу, який використовується для підвищення енергоефективності огороджувальних конструкцій будівель.

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КОНТУРНОГО ПІДРИВАННЯ ПРИ БУДІВНИЦТВІ ТУНЕЛІВ ТА ПРОВЕДЕННІ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

2026-02-01T13:14:21+02:00

В статті розглянуто особливості технології контурного підривання при будівництві тунелів та проведенні виробок при розробці родовищ підземним способом. Розглянуто основні недоліки звичайного підривання та переваги контурного методу. Представлено математичну модель для розрахунку оптимальної відстані між свердловинами зарядів з урахуванням властивостей вибухових речовин та характеристик порід, в яких проводяться виробки. Проаналізовано сучасні методи контурного підривання, включаючи попереднє щілиноутворення та контурне відбивання. Визначено основні технологічні параметри та рекомендації щодо практичного застосування методів контурного підривання в різних геологічних умовах.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МІНІПАЛЬНИКОВИХ ЗАСОБІВ ГОРІННЯ НА ОСНОВІ ВІДХОДІВ СПИРТОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

2026-02-04T08:15:25+02:00

Стаття присвячена комплексному фізико-хімічному та токсикологічному аналізу паливних композицій на основі відходів спиртової промисловості, використання яких є відповіддю на гостру потребу в автономних джерелах тепла в умовах глобальної енергетичної кризи та військової агресії. Дослідження, проведене методами ІЧ-спектроскопії, рентгенофлуоресцентного аналізу та калориметрії, підтвердило високий енергетичний потенціал сировини, але виявило критичні загрози безпеці та якості через відсутність стандартизації. Зокрема, було виявлено критично високий вміст етилнітриту у зразках на основі денатурованого спирту, що є прямим наслідком забруднення сировини та спричиняє ризик метгемоглобінемії. Крім того, виявлено зразки з низькою теплотою згоряння, що свідчить про відсутність контролю якості та несистемність у використанні загусників. Робота наголошує на необхідності негайного впровадження регуляторних заходів, включаючи встановлення допустимих меж домішок у вихідній сировині та мінімальних фізико-хімічних параметрів, щоб забезпечити безпеку й ефективність паливних композицій для критичних потреб.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ МІСТА ВІННИЦІ

2026-02-04T08:42:52+02:00

У статті описано діючу державну систему державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря України. Дана система моніторингу спрямована на забезпечення екологічно чистого атмосферного повітря. У місті Вінниці, до складу цієї системи входить лабораторія спостережень за забрудненням атмосферного повітря Вінницького обласного центру з гідрометеорології, яка здійснює постійний лабораторний контроль стану забруднення атмосферного повітря у місті Вінниця на двох стаціонарних постах спостереження забруднення. Існуюча мережа ПСЗ не дає в повному обсязі оцінку стану забруднення атмосферного повітря, через невисоку частоту вимірювань в ручному режимі. З 2023 року у Вінниці були встановлені і почали функціонувати станції моніторингу повітря EcoCity. Дані станції моніторингу повітря дозволяють мешканцям міста стежити за змінами якості повітря у місті в реальному часі та підтримувати свідоме ставлення до екологічних проблем. В роботі проаналізовано роботу системи моніторингу викидів забруднюючих речовин у місті Вінниці. Запропоновано першочергові заходи для забезпечення доступного та екологічно чистого середовища для мешканців міста Вінниці.

СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ

2026-02-04T10:21:07+02:00

Стаття присвячена розробці системи моніторингу водних об'єктів. Ефективне дослідження стану довкілля та прийняття відповідних рішень щодо його покращення вимагає адекватної інформації, отриманої з великої кількості різноманітних вимірювань параметрів. Проведення аналізу більше 3-4 разів на день економічно ефективніше, якщо використовувати автоматичні системи моніторингу навколишнього середовища. Запропонована авторами система моніторингу забруднення води складається з: обчислювального центру, який збирає, обробляє та аналізує інформацію, отриману від мережі автоматичних радіозондів. Кожен радіозонд автоматично визначає інтегральний показник забруднення води і передає результати по радіоканалу з досліджуваного місця водного об'єкта в обчислювальний центр. Автоматизовану систему моніторингу можна використовувати в широкому спектральному діапазоні для реєстрації параметрів водних середовищ при гідрофізичних та екологічних дослідженнях, екологічному моніторингу параметрів поверхневих вод, зокрема для вимірювання вмісту завислих речовин. Система дозволяє: контролювати характеристики світлорозсіювання для екологічного моніторингу природних водно-дисперсних середовищ, вимірювати яскравість під різними кутами спостереження, будувати індикатриси просторового розсіювання, визначати екологічний стан водного об’єкта та характер процесів забруднення.